Топ-7 унікальних природних пам’яток світу

У нашій сьогоднішній добірці — 7 унікальних природних пам’яток нашої планети, які однозначно варто відвідати. 7 незабутніх місць для мандрівників, які віддають перевагу незвичайним маршрутам.

Національний парк Чжанцзяцзе, Китай

Чжанцзяцзе — національний лісовий парк, розташований у китайській провінції Хунань. Головною родзинкою парку є окутані густим туманом високі вапнякові колони, що сягають у висоту понад кілометр. Якщо ви дивилися фільм «Аватар», обриси гір у парку Чжанцзяцзе здадуться вам знайомими — ці колони стали джерелом натхнення для творців фільму. У 2010 році найвища гора парку була переіменована на честь фільму — тепер вона має назву «Аватар-Алілуйя».

Серед найцікавіших для відвідування місць у парку Чжанцзяцзе можна виділити Скляний міст у Гранд-Каньйоні — найдовший у світі міст зі скляним полом, підвішений на висоті 300 метрів, а також канатну дорогу на гору Тянмень, яка входить до десятки найдовших у світі. За допомогою цієї канатної дороги можна дістатися до розташованого на горі Тянмень печерного буддійського храму «Небесні врата».

На одній із гір у парку Чжанцзяцзе на висоті 330 метрів встановлений оглядовий майданчик, дістатися до якого можна за допомогою найвищого відкритого підйомника у світі. Ліфт Байлун складається з трьох двоповерхових кабін, кожна з яких вміщує до 50 пасажирів. Оглядовий майданчик користуються великою популярність у туристів. Аби піднятися на ліфті, відвідувачам нерідко доводиться простояти в черзі по 3-4 години.

Шоколадні пагорби, Філіппіни

Шоколадні пагорби — незвичайне й неймовірно мальовниче геологічне утворення, розташоване у філіппінській провінції Бохоль. Шоколадні пагорби являють собою комплекс із понад 1200 карстових конусоподібних пагорбів, що мають висоту в середньому від 30 до 50 метрів. Найвищий пагорб має висоту 120 метрів.

Є кілька легенд, що пояснюють походження пагорбів. Згідно з однією з них, два велетня щось не поділили і стали кидати один в одного каміння, валуни й пісок. Битва тривала кілька днів і повністю виснажила велетнів. У підсумку вони забули про свою сварку й уклали перемир’я, але коли велетні пішли, вони забули прибрати за собою безлад, який залишився після їхньої битви.

Більш романтична легенда розповідає про молодого гіганта на ім’я Арого, який був закоханий у просту дівчину Алою. Після смерті Алої Арого довго оплакував свою втрату. Коли його сльози висохли, на їхньому місці утворилися Шоколадні пагорби.

Походження назви пагорбів досить прозаїчне. Пагорби вкриті густою зеленою рослинністю. Під час сухого сезону рослинність засихає, і пагорби набувають коричневого забарвлення — звідси й назва.

Для туристів побудовані два оглядові майданчики, з яких можна помилуватися Шоколадними пагорбами. Перший розташований в містечку Кармен приблизно в 55 кілометрах від регіональної столиці Тагбіларан. Другий розташований на піку Сагбаян біля однойменного міста.

Льодовик Періто-Морено, Аргентина

Розміри льодовика Періто-Морено вражають — його довжина становить понад 80 кілометрів, а середня висота виступаючої над водою частини становить 60 метрів. Розташований цей гігант в аргентинській провінції Санта-Крус, у 78 кілометрах від селища Ель-Калафате. Кінцева точка льодовика — озеро Аргентино, де з води піднімається вражаюча крижана стіна блакитного кольору.

Льодовик час від часу повільно з’їжджає з гори в озеро. Коли ця «крижинка» досягає протилежного берега, вона розділяє озеро на дві частини, утворюючи природну дамбу. В одній із частин озера рівень води поступово піднімається на 30 метрів, і вода ламає льодовик, що її утримує. Ця видовищна подія повторюється один раз на декілька років.

На березі озера Аргентино обладнаний оглядовий майданчик для туристів, з якого можна милуватися озером і льодовиком.

Солончак Уюні, Болівія

Солончак Уюні, розташований у Болівії на півдні рівнини Альтіплано, є найбільшим солончаком у світі. Він утворився 40 тисяч років тому на місці висохлого озера Мінчін. Товщина шару солі в Уюні становить від 2 до 8 метрів, а площа солончака — понад 10 тисяч квадратних кілометрів.

У сезон дощів, який триває із січня до березня, солончак покривається тонким шаром води й перетворюється на величезну дзеркальну поверхню. Неймовірне видовище, помилуватися яким приїжджають туристи з усього світу.

Поруч із солончаком Уюні розташований цвинтар паровозів, знятих зі служби в середині минулого століття, коли видобуток мінералів на рудниках у районі Уюні різко знизився.

На солончаку Уюні місцеві жителі побудували із соляних блоків кілька готелів, у яких можна зупинитися на ніч.

Озеро Клілук, Канада

Озеро Клілук, розташоване в канадській провінції Британська Колумбія, взимку й навесні нічим не відрізняється від будь-якого іншого водоймища. Однак влітку, коли вода починає випаровуватися, озеро набуває химерного і трохи психоделічного вигляду: поверхню озера вкривають сотні плям різного кольору і форми. Справа в тому, що в озері міститься велика кількість різних мінералів, і під час випаровування води вони концентруються у відокремлених басейнах, які отримують різне забарвлення. Колір залежить від концентрації мінералів у кожному басейні.

Корінне населення вважає територію навколо озера священною. Місцеві індіанці у 2001 році викупили два десятка гектарів землі навколо озера й огородили водоймище парканом, тому підійти впритул до плямистого озера не вийде. Для відвідувачів неподалік від озера Клілук побудований оглядовий майданчик, з якого можна помилуватися на це незвичайне природне явище.

Каньйон Антилопи, США

Каньйон Антилопи — каньйон, розташований у північній частині штату Арізона, неподалік від міста Пейдж. Свою назву каньйон отримав завдяки червоно-коричневому й жовто-червоному забарвленню стін, яке нагадує забарвлення антилопи.

Каньйон являє собою величезні щілини в піщанику, що утворилися під впливом води і вітру. Внутрішні рельєфи каньйону, освітлені яскравими променями сонця, виглядають неймовірно ефектно. Є щось таємниче й навіть магічне в цих химерних рельєфах, створених природою.

Дорога Гігантів, Північна Ірландія

Дорога Гігантів — пам’ятка природи, розташована в північно-східній частині Ірландії неподалік від міста Бушмілс. Дорога Гігантів являє собою кілька тисяч з’єднаних між собою колон із базальту й андезиту, що мають вулканічне походження. Комплекс із шестикутних колон схожий на інопланетний ландшафт. А з деяких ракурсів колони разюче схожі на складені пірамідою різнокольорові кубики з гри Q*bert.

Є легенда, що пояснює походження Дороги Гігантів. Фінн Мак Кума, герой кельтських міфів, збирався битися з однооким гігантом Голлом, що жив на іншому березі Ірландського моря, і для цього збудував міст, вбивши в дно кам’яні колони. Впоравшись із цим нелегким завданням, Фінн заснув на березі. Голл тим часом перейшов через міст до Ірландії і прийшов у будинок до Фінна. Дружині Фінна вдалося провести Голла, видавши свого сплячого чоловіка за свого новонародженого сина. Уявивши, яким же велетнем у такому випадку виявиться сам Фінн, Голл зі страху втік, зруйнувавши при цьому міст.