Руслан Верін: з Одеси до Сінгапуру на велосипеді

Зовсім недавно із Сінгапуру повернувся веломандрівник з Одеси Руслан Верін. Півроку крутячи педалі, він подолав величезний відрізок шляху з Одеси до кінцевого пункту своєї подорожі — Сінгапуру, найпівденнішої точки Євразії. Про те, як це було, ми вирішили дізнатися з перших вуст — у самого Руслана:

— З чого все починалося? Я знаю, що це не перша Ваша подорож. Розкажіть коротко про попередню. Що Вас спонукало відправитися в такий неблизький шлях у перший раз?

— Колись поїздка на дачу, яка в 50 км від Одеси, здавалася мегаподорожжю, потім Одеса-Севастополь! Потім було Одеса-Краснодар-Сочі!

А ось перша велика подорож — навколо Чорного моря! 6000 км, 63 дні. Це було у 2011 році. Після такої «довгої» подорожі вирішив, що пора вести більш соціальний спосіб життя! Вистачило до 2014-го. Тоді я поїхав без велосипеда, але 8 місяців Таїланду, Малайзії, Алтаю й Монголії знову пробудили потяг до авантюр! І вже через півроку, а саме 14.10.2015 року, я стартанув у бік ПАР. Вийшло 178 днів і 10500 км! Фінішував у квітні 2016-го, а 22.10.2016 року вже поїхав до Сінгапуру.

— Чому для другого велотріпу Ви зупинили свій вибір на Сінгапурі як кінцевій точці?

— Чому Сінгапур? Я сам для себе вирішив, що в мене є півроку. І я розумію, скільки я можу проїхати за цей час. А Сінгапур — це найпівденніша точка Євразії (точніше поруч із Сінгапуром), і виникає відчуття, що перетнув весь континент!

Не надто довго я вибирав маршрут і ще менше часу до нього готувався. :-). Мені сподобалося абсолютно всюди! Але оскільки я одесит, то краще Одеси для мене нічого бути не може.

— Давайте про найцікавіше, про дорогу. 13 країн — де сподобалося найбільше й чому? Де, навпаки, не сподобалося, було складніше?

— Сподобався Іран! Взагалі для мене країна — це насамперед люди! Саме люди роблять країну! Так ось, в Ірані я себе відчував дуже безпечно! У цій подорожі я інакше подивився на іслам! Я знайшов ну дуже багато подібностей із нами. Мені з мусульманами було легко і просто! Пакистан мені був зрозумілим уже після Ірану!

А ось в Індії мені вже не вистачало або християнства, або ісламу! У Малайзії ж, де присутні і християнство (але мало), й іслам, і буддизм, й індуїзм, я найбільше радий був християнським районам і ісламським.

А ось Індія для мене була дивною! Їжу я не зрозумів і не полюбив! Мене діставали бруд і сморід, і я не міг із цим змиритися, нахабство індусів мені не здавалося милими дитячими забавками…

— Напевно, одне з найбільш поширених питань: що Ви їли, скільки й де Ви спали? Найдивніше блюдо з усієї подорожі?

— Їв те, що їдять місцеві! Іноді це було не зовсім їстівне. Після Африки мене було важко чимось здивувати (так я думав раніше), але в Ірані це були баранячі очі, язик і копита, у Малайзії — дикобраз, в Індії — сам вид їжі й умови приготування разом із запахами. 😱 Личинки мене не дивували! Із соєвим соусом цілком споживно.

Спав найчастіше в наметі. У Пакистані кілька ночей спав у поліцейських дільницях. У кожній країні запрошували до будинку! У мечетях і буддистських храмах, навіть у Посольстві України в Індії та в дипломатичній квартирі в Ісламабаді (поселило мене туди Посольство України в Пакистані).

— Що було найнебезпечнішим у дорозі? А що найприємнішим? Які сюрпризи чекали, до яких зовсім-зовсім були не готові?

— Мені важко сказати, що є небезпечним!!!! Для мене — нічого! Для звичайної людини — усе є небезпечним! Змії, комахи, невідомі місця, місцеві хулігани, злодюжки (телефон майже вкрали одного разу, ще деякий дріб’язок вкрали), шахраї, машини, що пролітають зовсім поруч, холодні ночі (найхолодніша була -15), спека…

— Чи були проблеми з документами, візами, законами інших країн?

— Візи та інші моменти — вирішуються! Ну ось, наприклад, в’їзд до М’янми не такий простий! Потрібен спеціальний дозвіл! А в Таїланд я заїхав і на кордоні посварився з прикордонниками, так вони мене не внесли до бази, і потім мене міграційна служба ледь не депортувала.

— Як велосипед пережив поїздку?

— Велосипед витримав усе більш, ніж гідно! Так я зараз ще на ньому катаюся Одесою. Хоча нічого не робив із ним (але варто було б поміняти половину вузлів).

— Як зустрічали в аеропорту після поїздки друзі, близькі?

— Зустріли мене шикарно! Я не очікував, що буде стільки людей! Я ніби й був із людьми в подорожі, але все ж більше був один! А тут стільки… Я розгубився.

— Як уже бувалий і досвідчений мандрівник, яку пораду можете дати нашим читачам, які відправляються в подорож?

— Пораду? Ну, найголовніше: не слухати чиїхось порад.

Визначати дату старту й під неї готуватися! Для підготовки завжди мало часу (так здається, що ось-ось ще потрібно пару днів).

Якщо є бажання їхати в подорож, то потрібно їхати!

Трохи фактів про велотріп

Відстань: 14 629 км.
Маршрут: Україна → Молдова → Румунія → Болгарія → Туреччина → Іран → Пакистан → Індія → Непал → М’янма → Таїланд → Малайзія → Сінгапур.
Дати подорожі: 22 жовтень 2016 — 29 квітень 2017.
Усього в дорозі: 197 днів.

З Русланом розмовляла Олена Соловйова.

Подорожуйте, живіть зі смаком, літайте з Tripway!